Мабуть це найкреативніша історія від DC, яка потрапляла мені до рук. Дуже нуарна і метафорична, з великою кількістю підтонів і відсилок як на реальний світ, так і на світ коміксів. Класичний комікс DC у кращому сенсі цього слова, який вирішив вийти з географічної та історичної зони комфорту, та поміркувати на тему "а що, якщо". І зробив це не у вигляді багатотомної серії з млявим сюжетом, а у формі завершеного та цілісного графічного роману з дуже елегантним, треба визнати, фіналом. Хоча треба визнати, що всю красу цієї книжки зрозуміють напевно тільки фанати коміксів DC, адже в ній зустрічається неймовірна кількість культових персонажів цього всесвіту, чию передісторію варто знати хоча б на мінімальному рівні.

Супермен, як на мене, доволі нудний персонаж, і в кожній новій історії не стільки вболіваєш за героя, скільки цікаво взнати що ж на цей раз придумають злочинці, щоб хоч якось його обхитрити. Не дивлячись на це "Червоний син" одразу приковує до себе увагу своєю стилістикою. Супермен - комуніст. Бетмен - терорист в шапці вушанці. Де ще таке можна побачити ?) Кожен з нас фантазував на тему що було б коли відомого персонажа помістити в зовсім не типове для нього середовище, і автори саме грають з нами на цьому полі. Змінюючи спочатку всього-на-всього місце де приземлився корабель з немовлям, нам показують як через це змінюється увесь світ, а не лише Супермен. Вся ця історія добряче здобрена "клюквою" того яким автори уявляють радянський союз. На жаль розповідь місцями здається рваною і не повною. Нам так і не пояснюють чому героя так і звуть Супермен, а не якимось Прометейем чи Ленінцем чи ще якось що більше б відповідало радянському антуражу. Нам не показують як герой формувався таким яким він став. Нас просто ставлять перед фактом що суперу 30 років і він такий який є. Також хочеться окремо згадати переклад і редактуру. Вони значно кращі чим в коміксі "Вартові" але все одно місцями ріже око. Чого варті постійні "совіти", "совітські люди", краще було б використати замість цього значно більш вживане слово "радянські". Є момент коли Супермен до чоловіка звертається "товаришко" та інші дрібні помилки котрі викликають питання до видавця. Не дивлячись на описані мною мінуси комікс однозначно вартий уваги. Тут і унікальний для героя антураж, і цікавий основний сюжет, а фінал взагалі змусить по новому поглянути на всю історію Супермена

Честно? Почти лучший комикс про супергероя, который я когда-либо читал. Я мог бы сказать "Лучший комикс о супергерое, который я когда-либо читал", если бы не читал "Песочного человека" Геймана. Очень умно. Отдает Оруэллом. Достаточно другой, чтобы быть интересным, но все же верный оригинальной мифологии Супермена. Это одна из тех книг, где ты закрываешь рукой следующую страницу, потому что ты не хочешь опережать события, ты хочешь проживать эту историю в реальном времени. Настоятельно рекомендую. Даже если тебе плевать на Супермена и супергероев.