Ще одна гарна віршована казка від чудової британської письменниці Джулії Дональдсон. Sugarlump (щось на кшталт нашого "Цукрика") — коник-гойдалка, який щасливо проводить дні у дитячій спальні зі "своїми" двома дітьми. Він їхня улюблена іграшка, тож вони просто обожнюють гойдатися на ньому. Цукрик щасливий із ними і все було б чудово, та коли діти йдуть до школи, конику-гойдалці дуже самотньо. Якось він зустрічає чарівну Єдиноріжку зі срібним рогом і блакитними очима. Вона стверджує, що може виконати коняче бажання. Цукрик каже, що хотів би бігати на волі, і завдяки магічній силі Єдиноріжки опиняється на лузі, запряжений у воза. Спершу він дуже тішиться, але тягнути фіру під гору дуже тяжко, тож він знову загадує бажання: цього разу він бігає на конячих перегонах. Потім виступає в цирку, а коли й там не складається, то просить повернути його до рідної дитячої, щоб і далі бути зі своїми маленькими друзями. Та за час його пригод діти виросли й іграшку перенесли на горище, де вона й припадає пилом, більше нікому не потрібна. Невже доля Цукрика закінчиться так сумно? Чи зможе він знайти місце, яке справді йому пасуватиме?