Жанр дистопії – один з найбільш мною улюблених, особливо мені подобається читати такі книги сучасних письменників. Хтось з друзів порадив мені Мішеля Уельбека і його роман «Покірність» як яскравого представника саме цього напрямку. Тут йдеться про вибори у Франції, на яких переміг кандидат-мусульманин. Тепер усі, хто хоче і надалі продовжувати робити кар’єру, мусить прийняти магометанство. Головний герой твору – викладач Сорбонни, якого не цікавить нічого окрім інтрижок з вродливими студентками та смачного вина під інтелектуально-саркастичну розмову з друзями-інтелектуалами. Але новий порядок не обійшов і його: якщо чоловік хоче зберегти свою посаду і більш-менш звичний плин життя – має стати мусульманином. Щоб зібратись з думками і уникнути небезпеки, яка нависла над столицею після виборів, він вирушає у провінцію, у будинок своїх батьків… Книга ця – досить непогана, але після схвальних відгуків я очікував від неї незрівнянно більшого. Головний персонаж– дуже неприємний тип, якому важко співчувати.