Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Іван Карпович Тобілевич, 1845—1907) — український письменник i ерудит, драматург, якого Іван Франко назвав «одним із батьків новочасного українського театру». Артистичний талант Карпенка-Карого дозволяв йому з великим успіхом виступати в усіх класичних жанрах. Та найвищого рівня він досяг у комедії, що була справжньою творчою стихією митця. І хоча писати Іван Карпенко-Карий почав значно пізніше, ніж грати на сцені (перше оповідання було опубліковано 1883 року), він створив 18 оригінальних п’єс, які своєрідно підсумували майже столітній розвиток української драматургії, піднісши її на новий рівень. Його найкращі драми і комедії — «Безталанна», «Мартин Боруля», «Наймичка», «Сава Чалий», «Сто тисяч», «Хазяїн» — і досі не сходять з театральних підмостків, не втративши своєї цінності, вони були й залишаються гордістю національної театральної культури.