Перегорнувши останню сторінку книги, у мене дуже дивні відчуття. Я або прочитала найгеніальнішу книгу у світі, або найпустішу. Адже ж кажуть, що все геніальне просто. На книзі стоїть рецензія від газети "The Times", яка говорить про те, що читач не зможе відкласти книгу, доки не прочитає її повністю. І я з цим згодна. Зі мною було те саме. Адже десь до середини книги ти не розумієш про що саме книга, і постійно чекаєш доки автор дасть хоч якісь підказки. Сам сюжет зрозумілий, але в чому суть та сенс - ні. Починається книга з того, що на сцені театру в Торонто, під час вистави "Король Лір", помирає актор Артут Ліндер, який грав головну роль. І в той самий день Канаду накриває безжальним смертельним вірусом грипу, який викошує людей за декілька годин. Скоріше і увесь світ, але читачу показана Канада. І тут починається досить для нас уже знайома ситуація - дехто вірить, а дехто ні. Дехто бере своїх близьких та стільки запасів скільки може і намагається укритися від зарази, яка насувається. А дехто посміюючись живе далі своїм життям, але недовго. Декілька годин. Бо вірус безжальний. А наступний розділ уже розповідає про те, як люди живуть через двадцять років. І навіть відлік часу уже так і називається - Двадцятий рік після кінця світу. Земля - це пустка. Немає ні електрики, ні бензину, ні медицини. Людство відкотилося на тисячі років назад, і намагається виживати хто як може. Вони усі досі паразитують на тому, що залишилося від попереднього світу, і не працюють над тим, щоб якось розвиватися та відновлювати втрачену цивілізацію. Єдине що залишилося, це те, що виживає сильніший. Читач слідкує за Подорожуючою Симфонією - групою людей, які їздять від міста до міста і показують вистави на основі творів Шекспіра. І ось цей світ до, і світ після зв'язує комікс "Станція Одинадцять" та ще декілька предметів. І спочатку не зрозуміло чому саме це так важливо, але уже в кінці, коли авторка дає нарешті останні частинки пазла і картинка складається, то стає зрозуміло наскільки усе взаємозв'язано та наскільки є важливими речі, які здавалися такими випадковими. Ось вся ця книга про те, що випадковості невипадкові, що все у світі взаємозв'язане.