Твір вартий уваги. Але зустрічаються помилки (друкарські чи то через конвертування у ел. формат).

Повість «Старосвітські батюшки та матушки» про життя священників та їх сімей в сатиричному стилі. Перший і поки що, єдиний прочитаний твір, який знімає оману з очей на святість священнослужителів. Тому віруючим людям її буде неприємно читати. В центрі подій Харитін Моссаківський з дружиною Онисею та Марко Балабуха з дружиною Олесею: від заручин і впродовж всього життя на початку ХІХ століття на Богуславщині. Оскільки я народилась на Київщині, і діалект мені знайомий, то книга читалась легко. В Івана Нечуя-Левицького дуже вдало описана природа, село та український побут. Саме з цієї повісті дізналась про панщину, яку відбували селяни в священників, в шкільні роки на це не робились акценти при вивченні історії. З історії знаємо, що життя легким не було. Але не всім було важко та нестерпно. З одного боку в селян, які мають і панщину відбути і встигнути своє господарство привести до ладу, з іншого боку – батюшки, які то книжку читають, то прогулюються садом, то влаштовують прийоми, бо нудно (в селі з купою роботи нудно!). Про матушок окрема тема, варто прочитати, щоб дізнатись. Окремо зверну увагу на описи балів: гуси, качки, поросята зі столів не сходили, питво лилось рікою. Балувані доньки священників не втомлювались вибирати тканину, шити сукні та перебирати свої скрині. З одного боку книга гумористична, чим далі сумнішою. Думаю, що має бути в шкільній програмі.