Алоїз Шарловський (1845-1911) – майже невідома постать в станиславівському краєзнавстві. Це практично забута фіґура педагога, який поєднав у собі риси історика, статистика і природознавця-географа кінця ХІХ ст. А поза тим польське краєзнавство Станиславова габсбурзької доби має ким пишатися.

Праця А. Шарловського – соціоісторична розвідка з домінуючим у ній економічно-господарським чинником. А виходячи з професійного зацікавлення автора, можна вважати його дослідження одночасно й великим уроком для його, польського, народу хай навіть нібито малу і нецікаву для загалу тему. Та саме такі теми, озвучені десятками подібних до А. Шарловського вчителів – будителів польського духу, й спровокували в доброму сенсі потяг до місцевої історії на мікрорівні та до історії так званих кресів – на макрорівні.

Станиславів А. Шарловського – драма в одній дії. Поза нею ми не побачимо національного відродження станиславівський українців, їхнього духовного, культурного і соціального змужніння у ще не власних міських мурах чи середмісті.

Праця нестаниславівця, уродженця далеких литовських земель, поляка А. Шарловського робить виклик багатьом містолюбцям.