Пуаро летить літаком з Парижа до Лондона - звичайний рейс, дванадцять пасажирів, два стюарди, гул моторів і легка турбулентність. Він дрімає в своєму кріслі, а коли прокидається - навпроти сидить мертва мадам Жизель, французька лихварка, з маленькою ранкою на шиї. Отруєна стріла від духового рушниці, оса в салоні, і всі пасажири запевняють: ніхто не вставав з місця. Крісті тут грає на клаустрофобії замкненого простору - літак як мініатюрна "замкнена кімната", де вбивця обов'язково один з тих, хто поруч. Підозрювані колоритні: археолог з таємницями, письменниця детективів, двоє французьких бізнесменів, молода англійка, дантист. Кожен має мотив - мадам тримала на всіх компромат. Інспектор Джапп з Скотланд-Ярду приєднується, Пуаро ходить по Парижу й Лондону, збирає плітки й алібі. Є гумор (Пуаро ненавидить літати й скаржиться на все), є червона оселедець, і є той фірмовий момент, коли бельгієць збирає всіх і каже: "я знаю, хто вбивця". Книга легка й динамічна, з парою несподіваних трюків. Не найсильніша в серії, але ідеальна для вечора.

Нечувана подія – Еркюль Пуаро проспав вбивство! Страждаючи від поганого самопочуття під час перельоту з Парижу в Кройдон, відомий детектив заснув, а коли прокинувся, весь салон перебував у шоковому стані – одна з пасажирок знайдена мертвою у власному кріслі. Нею виявилася мадам Жизель – ростовщиця, і вона часто літала цим рейсом. Пасажири стведжують, що нічого і нікого підозрілого не бачили. Хіба що надокучлива оса літала в салоні і характерна відмітина на тілі загиблої вказує, що смерть могла настати через алергічний шок від укусу. Крім того, під сидінням померлої знайдено отруєний дротик, а під кріслом самого Пуаро – трубку, з якої імовірно дротик було випущено. Дивні знахідки заплутують справу ще більше. Втім, якщо вбивця пустив отруйний дротик – він не міг залишитися непоміченим в салоні літака, це неможливо, зважаючи обмежений простір і купу людей навколо. Детектив опиняється в глухому куті й має спиратися лише на власні спостереження і відчуття. На допомогу йому приходить інспектор Джепп, поліцейський з Лондона. Розслідування змусить Пуаро зануритися в минуле загиблої жінки і, як виявилося, її смерті бажало багато людей. Але хто зважився на злочин? Чи можливо це лише трагічний збіг обставин? Особисто мені важко було здогадатися, чим же завершиться ця історія, висновки Пуаро як завжди все розставили на свої місця. Непоганий детектив, хоча мені він здався трохи нудним.

Ще один чудовий детектив Агати Крісті , за участі легендарного детектива Еркюля Пуаро. Цього разу злочин відбувається на борту літака "Прометей" що летить з Парижа до Кройдона. Людину вбивають не звичайно, за допомогою отруєної стріли. Злочин складний і заплутаний, з огляду на що в літаку летять різні люди, починаючи від вищих шарів, закінчуючи простими людьми. І значно ускладнило справу те що вбита була відомою лихваркою, з певними особливостями в роботі, а отже певний зв’язок з вбитою і звичайно ж мотив, міг бути в будь кого з присутніх. Чесно кажучи, саме через це, в один момент мені здалось, що всі присутні можуть бути замішані в цій справі, але це було б занадто сильно схоже на "Вбивство в "Східному експресі"". Прочитавши вже досить багато детективів авторки, з перших сторінок намагаєшся читати максимально уважно і звертати увагу на найдрібніші деталі, що в ході подій наштовхує на певні підозри. Загалом десь на середині книги мені вдалось визначити сам спосіб вбивства, а от з особою вбивці виникли проблеми. Але звісно Пуаро завдяки своїм сірим клітинам і деяким маніпуляціям вдалось успішно завершити справу. І саме в цій книзі досить чітко проявляється, хоча можливо Пуаро це б і не визнав, його бажання допомагати покинутим і самотнім жінкам, як і з роботою так і в особистому житті, звісно ж використовуючи свої специфічні методи. Як не дивно, книга просто чудова, не очевидні і при цьому не дуже закручені повороти сюжету, спокійний перебіг подій, загалом читати одне задоволення.