Склалося враження, що цю книгу писала людина, у світі якої найбільша трагедія яка може з нею трапитися - це хамство якогось продавця з магазину. Можливо до війни я б сприйняла цю книгу інакше, але неможливо сприймати інформацію про те що все, що з тобою трапилось - це виключно твоя відповідальність. Цитата: "Єдиний, хто відповідальний за те, що відбуваєшся, це ти сам. Визнай ідею, що ти сам матеріалізував те, що сталося — щось корисне чи ні, — і що ти володієш великою силою." Тоді виходить, що, наприклад, українці самі накликали на себе війну. Ще багато разів ця фраза звучатиме у книзі але під іншими формулюваннями і кожного разу вона буде намагатися вбити в голову те що усілякі невиліковні хвороби, смерті близьких, війни люди самі собі утворюють. Ок, рухаємося далі. Розділ про підсвідомість. Цитата: Від моменту зачаття, тобто за дев’ять місяців до твого народження, твоя підсвідомість уже записувала все, що лунало навколо, те, що можна було бачити, чути й сприйняти органами чуттів, хай це було свідомо чи ні." Вибачте, але я щось не побачила у біографії авторки кваліфікацію біологині. В цілому біографія цієї жінки загадка, немає жодної інформації про рівень її кваліфікації та освіту. При спробі щось знайти я лишень вийшла на сайт де вона зазначає що всі хвороби то лише психосоматика, а акне в мене, наприклад, від того що я замкнута в собі. Також у цьому розділі увага акцентується на тому, що якщо ви щось хочете (наприклад, будиночок біля річки) то потрібно лише його уявляти кожного дня так, наче він у вас уже є і тоді він сам з'явиться у вашому житті. Вуаля! Розділ про відповідальність. Найулюбленіший. "Ти відповідальний за своє життя від моменту свого народження. Це може здаватися неймовірним, але ти сам обрав собі батьків, сімейне та соціальне середовище, навіть країну." Я за те аби людина несла відповідальність за свої дії і все таке, але в книзі це поняття переходить норму. Ще в цьому розділі зазначається: "Наша ЄДИНА відповідальність на Землі — це наш власний розвиток.Інакше кажучи, це наша здатність визнати, що ми самі робимовибір, ухвалюємо рішення, а отже, самімаємо відповідати заїхні наслідки." Поняття вірне, я з ним згодна. Але далі авторка каже, що дитина також несе за себе відповідальність сама, тобто якщо вона не хоче ходити до школи, тепло одягатися, або починає вживати наркотики я то нехай, це її життя і її вибір, а батьки за нього не відповідають. Вони відповідають лише за себе. Одна з вправ розділу: "Знайди у твоєму нинішньому житті таку ситуацію, за якої хтось інший відповідальний за те, що з тобою сталося. Зваж у цій ситуації міру твоєї відповідальності й, якщо ти виявиш її, спробуй зв’язатися з тією людиною, щоб прояснити цю ситуацію з нею." Алло, путін, ти навіщо напав на мою країну і розбомбив моє місто? Так це має працювати? Авторка надає якісь загальні поради, які у більшості випадків не мають нічого спільного з реальністю. У наступному розділі про любов авторка пише про схожі у попередньому розділі поради. Себто любити людину треба повністю і якщо вона хоче щось робити то не слід їй заважати. Ок, начебто непогана порада, але авторка наводить такий приклад, що якщо ваша дитина хоче почати вживати наркотики то треба їй сказати "Особисто я не схвалюю твоєї поведінки. Зрештою, ми обоє знаємо про небезпеку від наркотиків. Але це твоє життя, твоя відповідальність. Якщо ти так вирішив, я нічого не можу вдіяти, тим більше перешкодити. Але я все ж хочу, щоб ти знав, що наркотики завжди спричиняють побічні ефекти і тобі доведеться прийняти й визнати це. Чи подумав ти про наслідки?" І потім дитина сама має прийти до того щоб кинути наркотики. Як часто це спрацьовує в реальності? Думаю не часто. На цьому моє знайомство з цією книгою закінчилось, у мене залишилися сили на неї. Шкода витрачених коштів. Незважаючи на те, що у книзі є нормальні поради, вона залишається шкідливою для людей що не вміють мислити критично.

Книгами Ліз Бурбо я зацікавилася після прочитання книг Луїзи Хей, і вони одразу сподобалися мені. Враження від цих книг лише позитивні, а користь - неймовірна. Звичайно, для того щоб помітити позитивні результати та зміни в житті мало одного лише читання, для більшої ефективності потрібно також виконувати вправи та рекомендації автора. Ця книга дає можливість читачеві віднайти внутрішню гармонію, спокій, а також змінити своє життя в кращу сторону. Вона містить безцінні поради, котрі базуються на дослідженнях, власному досвіді авторки та різноманітних спостереженнях. Завдяки бездоганному та легкому стилю авторки книгу читати дуже приємно, інформація засвоюється теж легко. З моменту виходу цієї книги у світ 1987 року , продано понад 5,5 мільйонів примірників. Книги та навчальний центр заснований Ліз Бурбо визнані на рівні уряду Канади та Асоціації психологів Квебеку, як такі, що повністю відповідають вимогам законодавства. Про цю книгу можна розповідати годинами. Для себе я зробила висновок стосовно книг Ліз Бурбо- вони відмінні помічники на шляху самопізнання та саморозвитку. Рекомендую. Також раджу звернути увагу на книги Луїзи Хей.