Це не просто космічний жах - це хард-сай-фай трилер про те, що інопланетний розум може бути абсолютно чужим і байдужим до нас. 2082 рік: Земля фіксує тисячі зондів, які пролітають навколо планети й фотографують усе. Людство відправляє корабель "Тезей" до далекого об'єкта в поясі Койпера - гігантського "Роршаха", де ховається щось. Екіпаж - не герої, а модифіковані фахівці: вампір Юка Саррасті (відроджений підвид гомо сапієнс, геніальний, але хижак), лінгвістка з кількома особистостями, військовий з придушеною емпатією, біолог з механічними імплантами й оповідач Сірі Кітон - спостерігач, який не розуміє емоцій, бо його мозок розрізаний для прямого зв'язку з машинами. Книга пронизана наукою: свідомість як побічний продукт еволюції, відсутність "я" у багатьох людей, інопланетяни без самосвідомості, але з надінтелектом. Контакт не про спілкування - про те, що ми для них просто шум. Мене зачепила холодна, клінічна проза - ніби читаєш науковий звіт про кінець людського его. Фінал - один з найпотужніших у жанрі, без героїзму, тільки логіка еволюції. Книга коротка, але щільна, змушує перечитувати й думати про власну свідомість.