Слідчі (розшукові) дії як складова кримінального провадження на стадії досудового розслідування є відомим процесуальним інструментом слідчих органів. Незважаючи на таке місце у кримінальному процесі, досі немає єдності у питаннях правового регулювання слідчих (розшукових) дій та наукового (доктринального) визначення цього поняття. 

Згадана правова невизначеність може спричиняти не тільки утруднення, так би мовити, «на папері» чи то у науковій дискусії. Не слід забувати, що окремі розшукові (слідчі) дії (особливо такий їх різновид як негласні) в принципі своєму є втручанням у приватне життя та за великим рахунком порушують основі права і свободи. А тому невиправдане їх застосування перевищує правомірність суспільної необхідності. 

Особливо актуально ці питання виглядають зараз, під час дії правового статусу воєнного стану — коли йдеться про особливості порядку проведення окремих слідчих дій, зокрема допиту, обшуку або огляду, які закріплені у змінах до КПК. 

Пропонований у цьому виданні матеріал розрахований на студентів юридичних спеціальностей закладів вищої освіти, а також може бути корисним аспірантам, викладачам, науковцям та співробітникам органів правопорядку, прокурорам, суддям, адвокатам та іншим юристам.