чогось після Різдва я вбила собі у голову, що треба ж таки прочитати «Звіяні вітром», бо обіцяла дідусю та мамі. а там - війна (до початку читання я цього не знала). у цей же час повітря навколо України починає електризуватись. я починаю другий том з цікавістю та важкими думками. а гомін навколо моєї країни не втихає. я відчуваю Скарлет та співпереживаю їй, бо примарно розумію, як це - жити в зруйнованому світі. але цей другий том розбиває мене вщерть. я - розбита на друзки морально. починається війна. єдині книжки, що я взяла з собою - перші два томи «Звіяних вітром» і отримана буквально за тиждень до війни «Скарлет». я потребую зцілення. мені не потрібні карколомні сюжети, яскраві події. я просто мушу зцілити зболіле серце після відкритого фіналу у другому томові. власне, з цією задачею книжка непогано справилась. але вона зовсім не схожа на оригінал, хай як авторка старалась. якщо Ви маєте подібну до моєї ситуації, книжка стане в пригоді. але якщо Ви вагаєтесь, то тут вибір значно складніший.

Книга О.Ріплі "Скарлет" у моїй бібліотеці стоїть дуже давно, видана Сімферопольським підприємством "НИМП" ще в 1992 році, і прочитала я її ще задовго до "Унесенные ветром" навіть не знаючи, що це якесь продовження (останню придбала лише в цьому році завдяки знайомству з Yaraboo) Скажу, що обидві авторки на висоті і по манері письма, і по виявленню власних фантазій. Для тих хто ще вагається, або боїться розчаруватися в Олександрі Ріпллі - не вагайтеся, її твір дійсно вартий уваги, він не менш цікавий, не менш тривожний, не менш загадковий. На сьогодні я вже думаю... та чому тільки думаю, навіть мрію, що може знайдеться хтось із сучасних авторів і ризикне написати продовження, тим паче, що там є де розгулятись уяві і фантазії, бо нова історія від Ріпллі має право на подальше існування. "Я не буду думать об этом сейчас. Я подумаю об этом завтра." Такий девіз головна героїня Скарлет О"Хара знову пронесе через весь твір, бо проблем у неї і тут буде не менше ніж у першому. Це жінка у якій завжди бурлило життя і енергія, вона володіла грубістю і прямолінійністю, життєвою силою і сміливістю. Вона була міцним горішком! Її виховання та інстинкти завжди воювали між собою. Але такий характер не один раз ставав їй за знахідку у важких життєвих ситуаціях. У цьому творі Скарлет вже подорослішає, стане більш терплячою, часто задумуватиметься над своїми вчинками, сама себе частково засуджуватиме за непристойну поведінку в минулому. Ретт Батлер гратиме в творі другорядну роль, появлятиметься і на довго зникатиме. Зате читач познайомиться з Ірландією, її природою та географією, а також родовідним древом сім"ї О"Хара. Знову підмішано політики і головна героїня буде мимо волі втягнута в ці політичні ігри. Загалом все буде неймовірно цікаво. Не вагайтеся. Рекомендую. Від мене 5 зірочок.

Я просто обожнюю відомий на весь світ роман "Звіяні вітром". І мені неймовірно шкода, що авторка померла і не змогла дописати другу частину роману, не змогла подарувати нашим улюбленим героям такий заслужений щасливий фінал. Але цим питанням зайнялась вже більш сучасна нам письменниця - Олександра Ріплі. Вона написала свій варіант подальшого розвитку подій. Так, комусь цей варіант подобається, комусь ні. Багато хто стверджує, що герої вже зовсім не ті, їхні характери сильно змінилися. Не знаю щодо "сильно", але характери всіх людей з часом трохи змінюються, а люди, які пережили війну і сильні життєві потрясіння, змінюються тим паче. Тому у мене немає жодних претензій до образів Скарлет і Рета Батлера, якими вона показані в цій книзі. Як ми пам'ятаємо, у кінці "Звіяних вітром", Скарлет обіцяє собі повернути коханого чоловіка. І, звісно, вона всіма силами намагається це зробити. Але він надто ображений на неї, йому ще надто болить. Тоді вона лишає його на деякий час і їде на батьківщину свого батька - до Ірландії. Але і тут їй не судилося спокійного життя. Скарлет знову виявляється втягнутою в політичні конфлікти. Шкода, що тут якось менше з'являється Рет Батлер, він відіграє більше ролі вже в другій половині книги. І, звісно, фінал. Як би там не було, а читати як улюблені герої нарешті стають щасливим - це безцінно)