Джек Торренс - колишній учитель, алкоголік, який намагається триматися, бере роботу доглядача в ізольованому готелі "Оверлук" на зиму. З ним дружина Венді й п’ятирічний син Денні, у якого є "сяйво" - здатність бачити минуле й майбутнє, читати думки й відчувати зло. Готель закритий на сезон, сніг відрізає їх від світу, і "Оверлук" починає показувати своє справжнє обличчя: привиди колишніх гостей, кімнати, де час стоїть, і голоси, які шепочуть Джеку про його невдачі, гнів і бажання знищити все. Кінг не поспішає з жахами - спочатку це сімейна драма: боротьба Джека з алкоголізмом, любов Венді, страх Денні перед тим, що він бачить. А потім готель потроху проникає в голову Джека, підсилюючи його найгірші сторони. Найстрашніше - не привиди, а те, як звичайна людина під тиском ізоляції й старих образ ламається й стає монстром. Я читав і відчував клаустрофобію сніжної пастки, холод у кістках і постійну тривогу за Денні. Фінал - один з найсильніших у Кінга, болючий і невідворотний.

моторошна й психологічно глибока історія про родину, замкнену в ізольованому готелі, де оживають темні сили. Кінг майстерно досліджує страх, божевілля та руйнівну силу людських слабкостей. Роман тримає в напрузі до останньої сторінки й залишає відчуття справжнього жаху, який походить ізсередини.