Продолжила своё знакомство с автором и не прогадала. У меня было мнение, что я не особый фанат мистики, но в произведениях Кинга она настолько незаметна и на своём месте, что это не отталкивает. Это не какой-то ужастик с монстрами и кровью, это что-то большее, затягивающее своей атмосферой, героями и повествованием. Стоит заметить, что с самого начала повествование чувствуется некая внутренняя тревога, окутывающая меня, как читателя. Не смотря на это чувство, оторваться абсолютно невозможно. Даже не замечаешь как главы сменяют друг друга. Однозначно одна из лучших книг у Стивена Кинга. Рекомендую ознакомиться с этим романом любителям подобного.

Одна з найвідоміших книг автора вразила й полонила мене. "Сяйво" власним прикладом показує, що звання Короля жахів, його автор отримав не даремно. От тільки більшість жахів мають доволі реальну оболонку й зустрічаються, на жаль, у багатьох родинах в повсякденному житті. Отже, родина Торренсів приїздить у готель "Оверлук" на зимовий період, через те, що батько влаштувався працювати тут наглядачем. Родина житиме в готелі сама, відрізана від усього зовнішнього світу через снігопади. Чудова можливість, на перший погляд, для родини, в якій батько довго не втримується на жодній роботі, через схильність до алкоголю. Та "Оверлук" не звичайний готель. Маючи дуже моторошне минуле й власних демонів, він візьметься за родину наших героїв, намагаючись знищити їх руками рідного батька. В книзі автор дуже яскраво показує, що можливо монстри й існують та найбільші монстри, перш за все, люди. Вчинки батька, без впливу готелю, вже багато говорять про нього, як про особистість. А от темні сили вигадані Кінгом, лише дозволили розкритися йому у всій красі. На жаль, в реальному житті, таким людям, як Джек, жодні темні сили не потрібні, цю роль чудово виконає нова відкоркована пляшка горілки. Одним словом, захоплива історія, що пробирає до дрижаків й змушує багато над чим замислитися.

Ось це - справжній Кінг. Такий, яким я його собі уявляла. Моторошний, страшний, містичний. Такий, що змушує серце битися трохи швидше. Коли боїшся перегорнути сторінку, але і не можеш відірватися. Трохи про сюжет. Джек з дружиною Венді та сином Денні на зиму потрапляють до готелю "Оверлук". Джек буде його доглядачем, поки готель не працюватиме. Гори, сніг і жодного зв'язку з навколишнім світом. Випробування не з простих! До того ж готель, здається, живе власним життям і в нього свої плани на цю родину. Тут є все, щоб зробити розповідь страшною - привиди, мерці, оживаючі скульптури з живоплоту, ліфт, що рухається сам по собі. Але мене лякало не це. А люди. І те, що вони роблять, коли п'яні. Тато, що ламає трирічному сину руку за те, що той щось розлив на його папери. Чоловік, що б'є дружину та дітей. Мати, що знущається над дочкою. І Денні, який все це відчуває у свої 5 років. Бо в нього є дар - він чує думки інших. Але чи такий же то дар? А може - прокляття?.. Страшно, але цікаво. Страшно цікаво! Раджу!