Чи знаєте ви, що усі люди розподіляються на простих людей та відаючих? Прості люди це звичайнісінькі люди, яких сила-силенна. А ось відаючі - це ті, яких зазвичай бояться і не розуміють. Це відьми з відьмаками, мольфари , та характерники.
У кожній країні вони мають власну називку, й багато чим різняться за наукою, але ось ці три – основні. Кожним відаючим опікується якийсь знаючий. Хто такі знаючі? Це істоти які володіють древніми знаннями, щоб панував лад між природою та людьми. Зазвичай прості люди їх теж бояться та не розуміють. І як не прикро – називають чомусь нечистю. Це домовики, сарайники, чорти, русалки та багато, багато інших. Так, декого з них не можна назвати добрим. Але, вибачте, яким стали б ви, коли б декілька тисячоліть тому трійка Величних Відаючих зруйнували ваш "зіжмаканий простір"? Простір, у якому всі знаючі жили в гармонії й за певними правилами. І ці Величні були людьми. Певна річ не всі знаючі мають легку вдачу, тому дехто й до нині "точить зуб" на людство. Але всі вони живуть надією, що настане час і в цей світ прийде Обраний і об’єднає Силу Трьох. Силу характерника , мольфара та відьмака. Віднайдуть три скрижалі та повернуть їх Вартовому. І тоді в "зіжмаканому просторі" знову запанує лад і всі знаючі зможуть повернутися туди. Адже виживати в просторі, який належить людям, не всім до снаги.
До якогось часу Гриць Портянка був звичайнісіньким міським дванадцятирічним хлопчиною. Та однієї, не вельми доброї, днини за дивних обставин зникла його мама. Щоб повернути її, хлопець ладен ловити чортів, домовлятися з нявками, виконувати забаганки русалок, обікрасти повітрулю, віднайти Квітку Папороті й відкрити прохід у "зіжмаканий простір". Певна річ самому б це йому не вдалося, але на допомогу приходять друзі - Роман та Галинка. Разом вони й утворюють Силу Трьох. Силу- про яку давно ходять легенди між знаючими та відаючими. Так , легенда має невеличку похибку: Обраний справді характерник, а його вірний дружбан – мольфар, але третій відаючий не відьмак, а відьма. Галинка. " І як на свої роки, доволі таки кмітлива відьмочка!" Так запевняє Никодим, а він знаючий і просто так язиком не ляпатиме!
Це історія про дружбу, взаємодопомогу, та розуміння. Адже в підлітковому віці дуже важко поступитися власними інтересами, заради спільної справи. Юні відаючі вчаться знаходити компроміси у стосунках, пробачати образи, та допомагати одне одному в час зневіри. Це неначе свіжого, п’янкого, вранішнього повітря; який допоможе прокинутися нашому внутрішньому Я і подивитися на цей світ під іншим кутом. Вона торкнеться не лишень дитячої душі, вона стане путівцем і для будь-якого дорослого. Бо дорослі це ті ж діти, вони лишень трішки підзабули шлях у Країну Мрій.