Авторка, проживши більше 10 років в Швеції, завела блог про умови життя в цій скандинавській країні. А на основі популярного блогу, вже народилась ця книга, яка чудово описує основні аспекти життя, менталітет, побутові особливості та соціальні традиції в Швеції. Особливо докладно авторка зупинилась на питаннях оренди життя, наукової роботи, соціальної активності, умов утримання домашніх улюбленців, підходу до балансу робота\життя. Загалом, цікава книга для тих, хто цікавиться деталями скандинавського стиля життя.

Книга після якої ви закохаєтеся у Швецію… або ні. Зізнаюся, я любителька всього скандинавського🤍 У Вроцлаві я часто ходжу в мережеву кав’ярню “Стокгольм” (обожнюю їх білий мінімалістичний стиль!), люблю скандинавське кіно (чого вартий лише “Ще по одній” або “Найгірша людина у світі), підписана на кілька шведських блогерок, які розповідають про скандинавський стиль. Загалом, я до цієї книги мала про Швецію певні очікування. Такий собі рай мінімаліста — лагом, любов до природи, сімейні цінності. Авторка книги — українка Юлія Юрчук — вже понад 14 років живе у Швеції. Її Швеція — це погляд на країну очима емігрантки, де не все так солодко у шляху до щасливого життя. До того ж, не обійшлося без стику двох абсолютно різних менталітетів, підводних каменів, прихованих деталей. Давайте про все по порядку. Славнозвісний шведський лагом — це принцип бути “десь посередині”. Не виділятися, не думати, що ти кращий за інших, не дай боже не виставляти щось на показ. Тут не прийнято демонструвати бренди чи бодай натякати на вищі зарплати. Більш того, тут навіть краще не озвучувати, що у вас платне (а не державне) страхування. Звісно, у Швеції є своя ієрархія — більш заможні люди, вищий клас, живуть в певних районах. Тому такі деталі як (я з покоління old money) тут дізнаються саме через питання — “де ти живеш?”. До речі, самі шведи навіть після років спілкування не поспішатимуть запросити вас додому. Бо дім — святе місце для них, місце для обраних. Авторка підкреслює, що шведи взагалі важко йдуть на контакт. По-перше, вони дуже цінують особистий простір. Всі їхні дружні зв’язки — це друзі зі школи або навіть дитячого садку. Якщо ви емігрант — вам майже неможливо увійти в близьке коло шведів, просто тому, що ви познайомилися у ваші 20,30,40. З хорошого: шведська любов до природи. Це дбайливе ставлення видно в усьому: від обов’язкового сортування сміття до любові шведів до кемпінгу на природі. Замість того щоб поїхати у відпустку закордон, багато хто разом із сім’єю відпочивають у наметі десь в лісі. Любов до мінімалізму — теж принцип лагом. Білі стіни, домашній декор (всі пам’ятають шведського коника?), тільки практичні речі. Коли я читала розділ про дизайн, то подумала, що IKEA могла з’явитися тільки у Швеції. Загалом, модель Швеції релевантна лише для цього північного народу. Скільки б іноземці не вихваляли приклад Швеції, його неможливо накласти на Україну, США чи інші країни. Просто тому, що поза сучасним прикладом держави стоїть вікова історія: вікінги, шведське королівство, протестантизм, соціалізм, свідома відмова від участі у війнах, нордичний характер і вміння бачити світло в країні, де понад півроку темно. Юлія Юрчук вкотре вчить нас простим речам — ідеальних країн не існує. Швеція — не виняток. Проте, якщо знаходиш найкращу країну для себе — плюси переважають над мінусами, а звикання до інакшості пояснюється любов’ю♥️

Прочитала цю книгу на одному диханні і вдячна авторці за її працю. Тим більш, що ми з нею історики за фахом. З повагою поставилася до того, що пані Юлія обрала для написання дисертації Швецію; згадувала, як я свого часу захищала дисертацію в Києві й які витрати мала. А у Швеції, як виявилося, не треба ні за що платити, навіть монографію держава оплачує. Читала книгу під час вагітності і порівнювала, як у нас і в них лікарі ставляться до цього. Пані Юлія згадує шведських дівчат у сауні та багато випитої кави. В нас же гарячий душ довго приймати не можна, а вживання кави слід обмежити, бажано лише двома чашками на день. Багато чого з описаного в книзі схоже на Німеччину, зокрема соціальна система та мовні курси. Одним словом, книга цікава, але після її прочитання я зрозуміла, що жити у Швеції я б не змогла. Там люди запрограмовані на депресії та короткотривалі шлюби; там складно знайти житло та завести собаку, якщо працюєш з ранку до ночі; там холодно. Нарешті, там складно бути похованим. Напевно, слід народитися у Швеції, щоб сприйняти ці маркери життя.