Навіть не знаю, чим в цій книзі слід захоплюватися більше: самою поезією чи картинами, якими вона супроводжується? Бо прекрасне і те, й інше. Взагалі-то, вірші описувати набагато важче, ніж прозу, адже там зміст та емоції потрібно вмістити у значно меншу кількість слів. Але поділитися враженнями хочеться. Латвійцю Александрсу Чаксу поетичного хисту точно не позичати. А що поєднався цей талант із безмежною любов’ю поета до рідного міста – Риги, то вилився непідробно чесними рядками у цю проникливу збірку. Належить вона до раннього, ще передрадянського етапу творчості автора (вперше побачила світ 1928 року). До речі, Чакса часто порівнюють із українським урбаністом Валер'яном Підмогильним. «Серце на тротуарі» – добірна міська поезія з характерними темпераментністю та брутальністю, властивими початку ХХ століття. Чакс вражає читача відвертими описами Риги: її нічного життя, далеко не ідеальних мешканців, непричесаних задвірків. Ми сьогодні назвали б їх «нетуристичними локаціями». Та в цих віршах вони сплітаються у дивну поетичну канву. Яскравими вкрапленнями її доповнює живопис земляка і сучасника Чакса – Карліса Падеґса (1911-1940 рр.) Особисто мені роботи художника нагадали картини Модільяні й Пікассо. Тандем Чакса і Падеґса, безумовно, відкриває Латвію з абсолютно нового боку.