Місія вбивцебота триває. Завантаживши улюблені серіали та книги, він вирушає на віддалену планету, щоб зібрати докази проти корпорації «Сірий Криз» і допомогти своїй колишній клієнтці — докторці Менсі. Завдяки боту Мікі, який нагадує йому приручену домашню тваринку, вартмех зрештою дістається до місця призначення. Проте замість розслідування вбивцеботові доводиться знову братися за старе — рятувати людисьок від смертельної небезпеки. А ще — розбиратися в тонкощах дружби між ботом та людиною.

Книга 4. Стратегія відходу

Вбивцебот точно не запрограмований на турботу про ближніх. Тож його бажання допомогти єдиній людині, яка виявила до нього повагу, — це очевидний збій системи. Чи все-таки ні?..

Подорожуючи галактикою в пошуках розгадки свого вбивчого минулого, вартмех дізнається, що його колишній власниці (захисниці? подрузі?) загрожує небезпека. І знову за цим стоїть «Сірий Криз» — компанія, яка не гребує засобами заради наживи. Вбивцебот вирішує негайно вирушити на пошуки докторки Менси, хай навіть для цього доведеться робити найнеприємніше — вдавати з себе людину.

Книга 5. Мережевий ефект

Він більше не керований вартмех, і люди для нього не клієнти, а співробітники. Однак друзями він їх назвати не може, принаймні в голос. І не може визнати, що турбується про свій екіпаж, - ні, це звичайна робота консультанта з безпеки місії, нічого особистого.

І неважливо, хто загрожує його людям, - цю роботу вбивцебот завжди виконує бездоганно (хоча, звісно, залюбки проміняв би її на перегляд улюблених серіалів).