Рекомендую. Цікавий сюжет, мова, формат. Не очікував що так сподобається.

В книжках Капранових (хоча не тільки в Капранових), принаймні для мене, є така особливість, що коли їх перечитуєш через якийсь час, знаходиш щось таке, чого близько не помітив і взагалі думаєш: «так це насправді книжка про оце во…». Тим більше події нібито і не давні, а так оглянутися, вже більше 15-ти років пройшло. І ти сам, тоді (на помаранчевій революції – так книжка багато в чому про події на майдані 2004 року) студент, який бігає по майдані. І зараз десь частково впізнаєш себе, своїх тодішніх друзів у синові головного героя. Чи не зовсім пізнаєш, а бачиш події іншими очима. Ну, це цікаво принаймні. Ця книга точно є важливим зліпком тієї епохи, тих подій, і головне, власне – свідком. Головний герой, від імені якого ведеться книга – крупний бізнесмен, який будує свій бізнес на мутних схемах з держбюджетом. Він в принципі входить … ну та майже до Кучми (президент України 1994-2004 роки) заходить з ноги. Але десь якісь українські гени, якісь ностальгії. Ну, загалом він патріот. Але весь у своєму бізнесі, весь у своїх схемах. Надувається. І здається йому, що світ крутиться тільки навколо нього. Але тут стається революція. І він розуміє, що таки його країна жива, люди щось прагнуть. І не все він може «повирішувати». Словом, класна тема. Мабуть від перечитування отримав більше задоволення, ніж навіть від першого прочитання.

Книга про все. Про політику, про зраду, про любов, про звичайне життя і, звісно, про секс. В центрі сюжету звичайний бізнесмен середньої ланки, не більше не менше. Він має дружину, і має коханку, має сина, і має секретарку. Секретарка. Вона особлива і виділяється найбільше серед усіх персонажів. Вона не пересічний персонаж, це дівчина, яка у журналі відвідувачів веде власний щоденник і вважає, що пригоститися яблуком можна тільки у добре знайомої людини. Інші персонажі пересічні. Молодий хлопець, який сидить на шиї у батьків, тиняється десь вечорами і просто не може прожити без комп’ютера. Щоправда, останні сторінки книги роблять його геть особливим. Головний герой. Не красень і не розумник, біля якого безліч жінок, своїх та чужих. Починаючи з першої сторінки книги можна побачити, як він із успішного бізнесмена перетворюється у невдаху і безхатченка. Історія, яка може статися з кожним. І все це на тлі Помаранчевої Революції, яка прагнула змінити країну. На кожній сторінці можна відчути захоплення, яке охоплює молодь, їхнє прагнення до змін та до життя по власним, не надиктованим зі сторони, законам. «Щоденник моєї секретарки» це історія однієї маленької людини на фоні великої революції та розповідь про те, що голос кожного надзвичайно важливий. Особливого шарму придають цій книзі ліричні відступи, які розповідають про дідуся головного героя та про невеличкі історії з життєвим сенсом, які нерідко з ним траплялися. Особливої уваги заслуговують і ілюстрації. Їх зробив Юрко Журавель, хто не знає – лідер гурту «От вінта». Вони злегка розбавляють серйозність історію та роблять книгу ще оригінальнішою.