Ця книга виявилася близька як ніколи. Стефані Фу, героїня та авторка, простягає руку тим, кого скувала психологічна травма. На своєму прикладі вона показує, що шлях до зцілення є: "Наприкінці кожної битви я стоятиму на ногах і триматиму свій прапор: я жива, я горда, я все ще радію". Кожне слово Стефані відгукувалося у моїй голові. "Може бути, я не була ущербною?" Я не могла відірватися, стежачи за життям, думками героїні, чекаючи відповіді на запитання: як впоратися з цим болем? І ця відповідь є на сторінках книги. Проте історія може бути цікавою не лише тим, хто переживає подібне. Це калейдоскоп різних персонажів, сімейна драма, шлях сильної жінки, уроки комунікації — кожен, певна, відкриє собі щось нове, здивуватися, наскільки люди схожі, посміється, але зрештою знайде і свій шлях до зцілення.