Збірка «Сажа» — тендітне нагадування про життя, яке було, яке триває і яке все ще може початися знову. Поезія Павла Коробчука про спробу говорити після того, як відібрало мову. Коли все втрачено, коли усе згоріло, усе почорніло — можна лише пальцем водити по сажі. Білим по чорному. Тоді можуть вийти візерунки, слова, тексти, сенси й емоції. Так із попелу розвиднюється те, що неможливо спалити остаточно — дотики, спогади, чуйність і любов.