Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

Роман «Сад Гетсиманський», який уславив ім’я Івана Багряного на весь світ, В. Винниченко назвав «великим, вопіющим і страшним документом» радянської дійсності. Автор описав те, що сам пережив у роки сталінських репресій. Головного героя він багато в чому наділив своєю долею і своєю вдачею — не­схитністю духу й вірою в непереможність добра. Андрій Чумак пройшов усі пекельні кола і вистояв, не зламався. І це робить його гідним високого звання людини.