Ім'я Андрія Кокотюхи не потребує зайвої уваги. Це вже признаний майстер детективної прози. Працездатність і періодичність виходу його книг вражає. Він не зупиняється і кожного року дарує нам нові відкриття та відповідно нові емоції від прочитаного. Ось перевернуто останню сторінку нового роману "Розбите дзеркало", який починає цикл романів про колишнього слідчого карного розшуку Ларису Кочубей. Кокотюха тяготіє до серій і новий роман не став виключенням. Отже "Розбите дзеркало" та мої враження від прочитаного. Це безумовно детектив на додачу ще із елементами містики, Події розгортаються у місті Чернігові ( кому цікаво, то зможе мати уявлення про це чудове місто, якщо ви там ніколи не бували).Лариса Кочубей - колишній працівник карного розшуку і після смерті чоловіка покинула службу, згодом влаштувавшись консультантом до одного із банків. Жінка не любила відрядження, але обов'язки вимагають іншого. Так Кочубей потрапляє до Чернігова у одній із нагальних справ, де діло торкається старого будинку в центрі міста. Йде боротьба за власність покинутої оселі, яка крім цього має ще недобру славу. Кокотюха придав трішки містики, що властиве для почерку автора і від цього роман нічого не втратив. А далі все розвивається за класичним сюжетом, так званим ефектом "десяти негритят". Один за одним гинуть люди, які якимось чином пов'язані саме із цією оселею. Смерті загадкові і здається не мають ніякої логіки. Але не все так просто і Кочубей втягується у власне розслідування, намагаючись розкрити всі таємниці. Всі смерті так чи інакше мають присмак "чортівні", де розбите дзеркало являється ключовим елементом атмосфери навколо смертей. Нема сенсу переповідати сюжет роману, щоб не вбити інтригу для тих хто збирається прочитати "Розбите дзеркало". Загалом це стандартний детектив від Кокотюхи, де нас очікують пригоди, розслідування, гострі події та непередбачуваний фінал. Всі персонажі різні і за ними цікаво спостерігати. Як для початку серії досить пристойно. Так, це не шедевр, але провести час за читанням можна. Легка, зрозуміла мова автора, цікавий сюжет - запорука досить непоганого детективу. Рекомендую всім шанувальникам сучасного українського детективу.

Як завжди в детективах Кокотюхи, розповідь в "Розбитому дзеркалі" заінтриговує, бо важко передбачити розв'язку. Але мене привабили не тільки детективні перипетії, мені сподобалась актуальна тема книжки - автор зумів розповісти про наші хронічно хворі через корупцію та непрофесіоналізм правоохоронну та судову системи. Детектив закінчується: винних знайдено, але читач залишається сам на сам із запитаннями: чи можлива в нашій державі справедливість, чи будуть покарані винні. Також цікаво розкривається образ головної героїні - розумної, сильної жінки, яка успішно самореалізується у сфері, що традиційно вважається чоловічою.

Люблю детективи, містику, зазвичай читаю швидко, але цю невеличку книгу ледве подужала за три дні. Чомусь не зайшло. Наче і цікавий сюжет, п'ятеро колишніх однокласників, пов'язані якоюсь давньою таємницею, містичні смерті... Задумка цікава, але написано якоюсь кострубатою українською, особливо діалоги, таке враження, що нашвидку переклали з російської. Багато було моментів, які були ні до чого і тільки відволікали, наприклад, розповіді про офіціантку Аріель (яка ніде ніякої ключової ролі не має), або хто чим снідав\обідав, чи стосунки Лари з її шефом (або вже хай її роздуми про нього чимось врешті-решт закінчуються, або для чого про це писати?). Також не дуже зрозуміло було, навіщо було згадувати, що в Діани була сестра? Якщо з братом тут питань немає, то до чого вводити такий факт у біографію вбитої дівчини? Логічно було б, на мою думку, повернути так, щоб нею виявилася Сова. Я розумію, що я не літературний критик, і що Андрій Кокотюха відомий письменник, але читала і кращі детективи, тому маю з чим порівняти. Зазвичай, прочитані книги, які сподобалися, раджу друзям, але цю, мабуть, подарую бібліотеці, можливо, там вона знайде своїх шанувальників.