В історії української реалістичної літератури творчість Івана Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що розвиток художньої прози і, зокрема, великих епічних жанрів — повісті й роману — є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Вийшовши на українську літературну ниву, Нечуй-Левицький блискуче розвинув зміст і форму невеличкого оповідання і дав перші зразки реалістичного романного жанру з сучасного життя.

«Роковий український ярмарок» є листом письменника до «однієї пані» на ім’я Олександра Михайлівна. В ньому Нечуй-Левицький розповідає дотепну історію про ярмарок у Білій Церкві.