Дебютный роман нобелевского лауреата, которого считают одним из самых выдающихся испанских писателей. Я ожидала чего-то особенного, знакового, а получила не совсем то. Роман представляет собой мемуары Паскуаля. Он рассказывает о своём детстве, семье, женитьбе и перипетиях взрослой жизни.. Нам дают понять, что произошла некая трагедия, которая и побудила рассказать героя обо всем, что постепенно к ней привело. Деревня в глубинке, нищета, алкоголизм отца и безразличие матери. Моральное падение сестры и инвалидность брата.. Герой пережил многие потрясения. Но.. Рассказывает об этом так сухо и неэмоционально. Перечисляет факты, шокирующие по своей сути, как список покупок. Дальше - больше. Странные, хаотичные поступки не всегда достаточно обосновываются, и очень сложно сопереживать когда не понимаешь толком что произошло и почему. В целом, читается очень легко. Написано достаточно просто и понятно, перевод хороший. Но для меня эта книга из тех, которые не оставляют после себя ничего, кроме недоумения. Не понимание того, почему же книга так высоко оценена и читателями, и критиками, и неужели это я просто что-то не поняла. И недоумение от скомканной концовки, как будто на самом деле не дописана, или это только первый том (хотя это не так). А возможно, испанская классика просто не для меня.

Це не дуже великий, але важкий для сприйняття роман, у якому розкривається життя трьох поколінь родини Дуарте. Виклад ведеться від імені ув’язненого Паскуаля і нагадує передсмертні мемуари. Батьки Паскуаля були дуже бідними і жили в невеличкому селищі поряд із такими ж, як і вони, людьми. Батьки не були заклопотані вихованням дітей (вони навіть не зважали на смерть молодшого сина), а Паскуаль за роки дитинства так часто відчував байдужість, агресію й ворожість батьків, що виріс із стійкою ненавистю до них. Згодом, багато років потому, це навіть призвело до трагедії, що покалічила життя Паскуаля, але сорому за скоєний вчинок він не відчував, адже ненавидів батьків. Паскуаль писав: «Якщо відлупцюєш дитину, то зіб’єш ластівку», а ластівка Паскуаля навіть не злетіла. Після одруження, клопотів у Паскуаля стало більше, адже були значні проблеми з його дітьми. Усе це роками накопичувало його лють, формувало його характер, а наслідком цього стала сімейна трагедія. Важкий твір, багато складних для сприйняття описів та епізодів. Не дивно, що Паскуаль часто поводився агресивно, нестримано і необдумано, адже майже все його оточення було таким самим. Жахає байдужість до людського життя. Однак у творі чудово простежується зв’язок між родинним вихованням та формуванням особистості дитини, її майбутнім.