Книга ця - різнобарвний клубок ниточок-історій, вели­ких і малих, яскравих і тьмяних. Павло Кирик експеримен­тує з ракурсом подій - від кута зору, від оповідача змінюється і сенс, обставини набувають іншого значення, постають у новому світлі. Ця книга показує альтернативи розказаних історій, варіанти їх розуміння і інтерпретації. Спочатку ми глядачі у великому залі: усе яскраве світло - на сцені, обличчя, рухи чіткі й однозначні. Потім нам від­кривають хід за лаштунки, де вистава, що все ще йде, по­збувається ознак однозначності та прямолінійності.

Справжні причини відкриваються нам не одразу, так само, як і будь-що цінне. Олюднення читача стається через олюднення героя - підіймаючись, вивищуючись над мно­жинними обставинами, що нас огортають щохвилинно, ми згадуємо про щось більше. Зникає наліт примітивного по­буту і сліпої буденності. Повертається Зір.