Роман «Ребекка» является удачным примером психологического романа с легкими элементами детектива. Читая первые главы книги, может показаться, что это самый обычный любовный роман. Правда, Дафна Дю Морье использует несколько нестандартных ходов. Мы практически ничего не знаем о рассказчице, главной героини этой истории, но зато знаем всё о властной, красивой и загадочной Ребекке, которой уже нет на свете. События развиваются в романе достаточно быстро, и любовный роман превращается в детектив с элементами мистики. Финал книги и вовсе заставляет задуматься о том, что над героями всегда будут нависать тайны прошлого и тени ошибок, которые уже невозможно изменить. На мой взгляд, это один из самых драматичных и запоминающихся романов Дафны Дю Морье, который стоит прочитать.

Це історія про те, як минуле може отруювати теперішнє життя людини. Постійні емоційні згадки про померлу людину, прив’язаність до неї не дозволяють нормально жити і будувати нові стосунки, адже образи колишнього щастя проникають усюди. Ребекка була колишньою дружиною Макса. Вона була яскравою, емоційною, приємною, і всі, з ким би вона не зустрічалася, були вражені її розумом і красою. Але це був лише один, зовнішній бік Ребекки, а інший бік доводив Макса до сказу. Після нещастя, що трапилося із Ребеккою, Макс одружився знову, але його нова дружина була не настільки дивовижною та яскравою (порівняно із Ребеккою), і всі постійно порівнювали їх (і зовсім не на користь нової дружини). І тоді вони вирішила будь що завоювати симпатії оточення Макса, стати другою Ребеккою. Утім, правда про Ребекку та її загадкову загибель стала шоком для нової дружини. Як і більшість творів письменниці Дафни Дю Мор’є, тут також для мене залишилося багато відкритих питань, і читач сам вирішує, як розвиватимуться події згодом. Утім, не дивлячись на відсутність якихось кривавих описів і злочинів, твір дуже напружений емоційно.