«Котику-коточку, не ходи в садочку, а ходи до хати Сашу колисати». Так співала мені моя мама. А я слухав і співав потім своїм дітям, передаючи їм мамину любов через роки і покоління. Так будете слухати, співати, любити і ви.

От задля цього і написав я ці віршики і казочки. Щоб Сон-Дрімота приходили до вас під віконечко. Щоб котики колисали колисочки. Щоб татко приносив вам гостинчики «від зайчика». І щоб рід наш український не перервався на цьому світі.

Я написав, а художник Василь Власюк намалював. Добрі люди переклали мою книжку ще й англійською мовою, щоб у всьому світі знали, які скарби передаємо ми вам, нашим дітям.