Працю та надбання Володимира Андрійовича Роменця для вітчизняної психології – важко переоцінити. Мало хто із вітчизняних науковців-психологів, зробив стільки ж для розвитку та збагачення психологічної думки як Роменець. Здобувши першу освіту на філософському факультеті – певно, ще тоді, він зрозумів, що присвятить своє життя психології, котра в ті часи, в нашій країні ще тільки починала розвиватися. Глибинні знання філософії ще не раз знадобляться вченому в його діяльності, і ті, хто знайомий з його творчістю, хто хоч раз читав щось із його праць – погодяться, що в його думках, тієї ж філософії не менше, а ніж психології. Особисто мені, подобається читати тексти, написані самим Роменцем – вони просочені неповторністю їх автора, здатні зацікавити людей різного віку та статусу і, що дивно – непомітно захопити читача запропонованою темою. Ще будучи студентом та, звісно, не люблячи читати завеликі тексти – я не міг відірватися від його книги присвяченій розвитку психології у ХХ столітті. А та книга, повірте – була чимала. Певно, вся справа була у майстерності автора, котрий мав талант переносити свої думки на папір таким чином, що їх було читати не тільки корисно, а й цікаво. Присвятивши все своє життя творчості, а саме історії психології – Роменець мав багато учнів та послідовників, котрі розділяли його думки і переконання. Звісно, по іншому й не могло статися – адже талановиті особистості завжди захоплюють своєю діяльністю інших. Саме ця книга, і є збірником наукових статей учнів та послідовників великого фундатора вітчизняної історико-психологічної науки. Розвиваючи думку Роменця в напрямку його психології вчинку, автори у своїх працях дають своє особисте усвідомлення історико-психологічного процесу, актуалізують ідеї українського мислителя, концепти його вчення. Звісно, це вже не думки великого учителя, а лише його учнів – але, гадаю, вони є відмінними послідовниками його теорії, і багато чого можна зачерпнути з їхніх наукових статей, враховуючи той факт, що вони пішли далі у психології вчинку, розвиваючи її та збагачуючи. Тож, я рекомендую даний збірник всім, хто знає, хто такий Володимир Роменець, або ж, мав щастя знати його за життя, і кому цікаво, яким чином складається доля його дітища нині. Думаю, книга буде цікава та корисна не лише практичним психологам, викладачам та студентам, а й багатьом людям, котрі цікавляться як психологією, так і історією розвитку цієї науки на вітчизняному просторі.