«Психологія спільнот» і аналіз людського «Я» — одна з найвідоміших праць Зігмунда Фройда — вважається також одним з найпарадоксальніших його творів. Адже тут «батько психоаналізу» виступає не як психоаналітик, а швидше як класичний психолог, який досліджує не лише особистісні, а й соціальні аспекти розвитку внутрішнього світу людини й прихованих, глибинних мотивів формування його світовідчуття.