Жозе ді Соуза Сарамаґу (1922—2010) — видатний португальський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1998 року. Син безземельних селян, робітник, журналіст, перекладач. Регулярно конфліктував із владою через творчість. У 2009 році балотувався в Європарламент від Комуністичної партії.

Роман Ж. Сарамаґу «Прозріння» (2004) — це і політична сатира, і філософська притча, у якій письменник вибудовує, по суті, сучасну модель світу, викриваючи водночас прогниле старе суспільство.
Події у «Прозрінні» відбуваються через чотири роки після описаних у романі «Сліпота». Нова епідемія вразила місто. Колір цього лиха, як і тоді, білий: білі, тобто незаповнені, бюлетені на виборах — це для влади безперечні ознаки заколоту. Уряд демонстративно покидає столицю, прихопивши поліцію та комунальні служби.

Проте ті самі люди, які чотири роки тому, осліпнувши, уподібнилися до тварин, цього разу підтримують лад у своєму місті: як і раніше, працюють магазини та інші установи, на вулицях немає сміття, не зростає злочинність. Але це тільки сильніше переконує уряд у наявності заколоту. Аби виявити заколотників, до міста направили трьох агентів — комісара та двох його помічників.

У них є зачіпка — жінка, яка, коли сталася епідемія сліпоти, єдина не осліпла. На виборах 2005 року в Португалії знайшлися сили, які пропонували здійснити те, що описав Сарамаґу, — голосувати порожніми бюлетенями.