Набагато гірше за першу частину, як за сюжетом, так і за атмосферою. Почну з героїв. Лайя... Ну не можу зрозуміти цю дівчину. Весь час щось витворяє... А її раптове рішення щодо вибору між ... чоловіками взагалі викликало не найприємніші почуття. Якась непостійна. Вітряна. Ну хоч магією навчилася користуватися трохи. Елаяс. Ну, до нього особливих претензій немає, хіба що дурість деяких вчинків, але цим грішать абсолютно всі герої роману. Гелена. Вона сподобалася більше за всіх. І шкода її було більше за всіх. Начебто і намагалася поводитися завжди правильно, але горя випила сповна. Коротше, у світі все котиться в тартарари, герої набираються душевних ран, але й дещо знаходять. Заділ на наступну книгу є, і, можливо, я її прочитаю. Але первинний інтерес згас. Тієї «хімії», тієї атмосфери, що були в першій книзі, в цій або немає, або вона присутня тільки в дуууже невеликих кількостях. Хоча, можливо, третій роман якось виправить справу.