Цей роман не ідеальний, є в ньому ряд недоліків, але мені відверто кажучи на них плювати, тому що окрім мінусів є і плюси які мені дуже сильно сподобалися. Класний гумор, чудові діалоги і така ж сама хімія між персонажами. Роман дуже зачепив, не втомлююся рекомендувати його до читання. Якщо у вас є сумніви чи варто його читати, дуже раджу подивитись шикарний буктрейлер на ютубі. Від мене оінка 5 зірок.

Книга розділена на дві частини. В першій героїв відбирають до участі в проєкті, у другій они вже в Лабіринті. Перша частина сподобалась, хоча здалась пропорційно задовгою. Авторка намагалась виразно зобразити характери персонажів, у кожного є помітні риси. Хіба що часом здавалось, що ці риси занадто випирають (люди максимально проявляють свої якості з першої секунди знайомства), а психологічні трансформації відбуваються логічно, але занадто швидко (неначе була намітка шляху від-до, і персонаж різко йде від точки до точки). У другій частині починаються пригоди і виживання. Але з тим вводиться купа нових героїв, я почала плутатись в послідовності подій та іменах персонажів, через що на більшість з них ставало байдуже. Хоча й найсильніша для мене емоційна сцена була в другій частині. Не могла позбутися асоціації з “Голодними іграми”. Тож, у порівнянні з ними: - психології другорядних героїв більше; - логіки і зрозумілості тоталітарного світу загалом та проєкту зокрема - менше; - кінцівка в ГІ зрозуміла, в Лабіринті - ні. Я не отримала відповіді на більшість своїх запитань щодо цього світу.