Після прочитання «Перевтілення» в 27 років, моя недолуга та безглузда думка школяра, що твори у Кафки це хвора фантазія, враз розвіялася. До попереднього твору, вирішив, також, прочитати «Процес». Це просто неймовірно! Скільки їжі для роздумів в одному короткому романі. Доробок Кафки це суцільні паралелі та алегорії. Його не можна читати лише як оповідь. Тут заховані різні сенси. Вже під час прочитання зʼявилося враження що саму назву «Процес» можна змінити на «Життя». Справді, «Процес» Кафки це життя кожної людини. Ми живемо, працюємо, дружимо, проте враз нам дають зрозуміти що ми накоїли лиха/помилилися/завинили/порушили норму і т.д. Проте, наша зверхність не дозволяє нам думати що ми зробили не так. Ми найкращі для самих себе і наш гонор не дозволяє думати про себе погано. Саме це і веде нас у безвихідь з якої вибратися майже нереально Зʼявилося враження, немов Кафка всім нам хоче сказати, що кожен з нас має проблеми. Вирішуйте їх, не пускайте на самотік, бо пожалкуєте. Мені здалось, що «Перевтілення» і «Процес» мають однаковий прихований сенс: вирішуйте свої проблеми. Адже Грегор Замза перетворився на комаху, тому що у нього були проблеми, які він просто прийняв, але не вирішував. Йозеф К. недбало поставився до арешту, адже вважав, що він нічого не порушив. Лінія одна й та сама. Хочу згадати ще один момент. Дружина слідчого сказала Кафці: «про небезпеку не кажіть мені нічого, я боюся небезпек тільки там де я хочу їх боятися». Вважаю, що це неймовірний приклад того як треба керувати своїми страхами та емоціями. Тут є над чим задуматися.

Моє знайомство з Кафкою почалося з роману "Процес". Мене здивувала і дуже зацікавила та атмосфера і відчуття коли читаєш його твори: ніби дивишся давній чорно-білий фільм. Багато душевних переживань і роздумів героя. Добре видно, що в цьому творі всі налаштовані проти Йозефа К. і йому самому доводиться боротись за своє існування чи хоч якісь втіхи в житті. У книзі подано також деякі інші оповідання автора, такі як "Вирок" і "Перетворення". Франц Кафка - австрійський письменник. Його називають найтрагічнішим письменником XXст., співцем страждань. Думаю, це пов'язано з його меланхолійним настроєм, який відбився у його творах. Він писав алегоріями, практично у всьому можна знайти паралелі. Я вважаю, що головна мета "Процесу" - це показати, що у судових справах важливі лиш знайомства (та й усюди за сюжетом). Це добре показано на прикладі того, що Йозефа К. звинувачували у чомусь і ніхто не казав у чому саме. Я спочатку не хотіла читати, але відкрила першу сторінку і мене 'затягнуло'. Загалом, дуже цікава книга, мені вона сподобалась. Я рекомендую її прочитати, бо треба ж знати всього по трошки. Рекомендую вже зрілим читачам, бо твір трохи складний і не всім він може припасти до душі.

Багато хто познайомився з Францом Кафкою ще за шкільною партою з твору "Перетворення". Але на мою думку "Процес" є набагато глибшим і захопливішим. Навіть мій улюблений Герман Гессе захоплювався творчістю Кафки. Надихнувшись "Процесом" Гессе написав не менш неймовірну "Гру в бісер". Світ у творах Кафки, це світ абсурду і страхів. Повсякденні речі в книгах письменника подаються як справжні виклики долі. Все зовнішнє сприймається агресором, який намагається захопити головного героя. Якщо заглибитись в біографію автора, то зрозуміло чому головні герої його творів є такими, якими вони є. Кафка був службовцем, тому і головний герой "Процесу" є банківським службовцем. Так само, як і автор, він користується повагою серед начальства, але ніякого бажання займатись цією роботою не має. Якщо коротко, то твір присвячений судовому процесу. Ментальний арешт стане головним мучителем нашого героя, який ввесь наступний рік свого життя присвятить вирішенню різних проблем під час цього процесу. Йозеф постає перед нами повністю впевненою у собі людиною. Він недооцінює всю серйозність процесу, за що розплачується в кінці. У цьому простежуються і релігійні мотиви, коли зайва самовпевненість у своїх силах вже трактується як гріх. Оточуючі не розуміють його легковажності і спокою, бо вони знають результат. Роман Кафки міг би і не потрапити до читачів. Письменник хотів спалити всі свої роботи, але його друг зберіг більшу частину робіт і опублікував їх, тим самим вписавши ім'я Кафки в історію світової літератури. Прочитавши цей твір, розумієш, шо хтось так нарікає судову систему, хтось на свої особисті проблеми. Проте, одне залишається незмінним - процес. Він продовжує йти.