Очень неоднозначная книга. С одной стороны в ней собраны практически все самые популярные и основные проблемы, которые рано или поздно помогут произойти с подростков в разные период. Рядом с проблемой автор сразу же предлагает своим варианты решения этой проблемы, но к сожалению все настолько сжато написано, советы настолько обыденные, что хороший родитель и сам бы догадался до такого решения, хотелось бы более профессиональной помощи в таких не простых ситуациях, а так же хотелось бы больше знаний в этой сфере, но увы этого было недостаточно. Единственное что понравилось в книге, так это то, что автор даёт понимание того, как ребенок сам видит и воспринимает ситуацию, которая с ним случилась, в большей степени именно понимание того как видит ребенок и даёт почву для размышлений над тем, какой же лучший выход и решение проблемы можно избрать для этого.

Дочитала книгу і намагаюсь зрозуміти, на що вона мені схожа. Це щось типу міні-енциклопедії з поведінки підлітка, яка може викликати занепокоєння, здивування, побоювання і т. п. і «рецепту» для батьків, як діяти. На кожному розвороті книги подається якась певна ситуація – захоплення наркотиками, публікація оголених фото і соцмережах, відмова митись чи прибирати в кімнаті і т п., коротко опис того, що з цього приводу думає підліток – його бачення ситуації, що думають і відчувають батьки і рішення проблеми – що робити негайно і що робити надалі певний час, щоб усунути проблему. Такий собі рецептурник: вчинок дитини – рецепт виправити ситуацію. Вся інформація, описана в книзі, в голові триматися не буде, бо різних випадків багато - у когось одне, когось турбує інше, але при виникненні проблеми чи з метою уникнути її виникнення можна взяти книгу, в змісті знайти відповідний «рецепт» і діяти відповідно до прочитаного, надіючись, що допоможе. Деякі «рецепти» мені дійсно видались слушними, деякі…. Ну, щось середнє між смішним і наївним. Наприклад: «ситуація – донька плаче, дізнавшись, що колишній хлопець показав її оголену світлину друзям». Запропонований негайний рецепт виправлення ситуації, зокрема «якомога швидше зв’яжіться з підлітком, якому вона надіслала світлину. Накажіть йому видалити світлину і сказати всім, кому він її надіслав, зробити те саме». Серйозно? Ця порада настільки наївна, що закрадаються сумніви у компетентності автора книги. Добре іще, не порадив помахати пальчиком і зробити «ну-ну-ну!». Або уже відносно іншої ситуації рецепт її виправлення «навчіть її (доньку) опиратися тиску однолітків». Отак просто, отак візьміть і навчіть! Так багато слів виникає у відповідь на таку професійну пораду, що аж нема чого сказати. Якщо людина за натурою іде за кимось, а не сама веде, не є лідером, якщо для людини важко опиратися авторитетам, то порада «навчіть опиратися» відома батькам і без книги за 600 гривень, питання якраз у тому, як саме це зробити і чи можливо взагалі. Тому такого роду поради більше дратують, а не додають ентузіазму. Заради справедливості скажу, що деякі поради дійсно корисні – не тому, що вони допомогли в якійсь ситуації, а тому, що якби виникла ситуація, вірогідно я б саме про це не подумала, або не відразу подумала. І поради порадами, але вони загальні, тому навіть їх дотримання не завжди працює. В моїй конкретній ситуації з донькою-підлітком не спрацювала жодна з порад відносно тих декількох ситуацій, що мене турбують. Тому, як на мене, це книга-плацебо для батьків, щоб хоча б усвідомлювати, що ви робили все можливе, а не махнули рукою.