Жанр «маленької евристичної повісті» виник сам-собою зі спонуки повернутися до деяких дослідницьких «сюжетів», дати їхню ретроспективну історію, не оминувши і моменти особисті — драматичні, ліричні, комічні, а також підсумкові «роздуми з приводу». Спогади долучилися доволі органічно: адже і в «повістях» присутній іноді елемент мемуарний, натомість спогади-портрети, спогади-епізоди та спогади-історії містять подеколи дрібку евристики, а часом таки чимало її. Свідченням тієї органічності може бути факт, що єднальна ланка між частинами — повість-спогад «Бережіть своїх поетів»...

Видання ілюстроване рідкісними світлинами, значна частина їх публікується вперше.

Друге видання.