Ці казки, малята, написані мною в співтоваристві з моєю любою онучкою Сашенькою, яка допомагала мені, придумуючи цікаві, оригінальні сюжетні лінії і люб’язно запропонувала освіжити текст своїми яскравими малюнками.

Ви думаєте, онучата, що тільки люди вміють розмовляти?

— Помиляєтесь!

— Розмовляти можуть, і Туман, і Хмарв і Крапельки, і Вітер! Та що там казати, розмовляють, навіть ваші іграшки! Взагалі, все, що ви бачите навколо вміє, може і хоче спілкуватись з вами.

— А чому ж ми нічого не чуємо?

— А тому, що і нам і вам за повсякденним клопотом ніколи прислухатись!