Друга частина роману славетного іспанського письменника Мігеля де Сервантеса Сааведри розповідає про події, які відбуваються після повернення Дона Кіхота до рідного дому. За словами письменника, між подіями першої і другої книги пройшло близько місяця, а от між виходом у світ першої і другої книжок пройшло близько десяти років. Якщо вам сподобалася перша частина, неодмінно читайте і другу, в ній ще більше цікавих пригод, абсурдних ситуацій, кумедних умовиводів зброєносця Санча Панси. Варто відзначити, що у цій частині головні герої ніби міняються ролями - Санчо, захоплюючись ідеями свого пана, починає відпускати свою фантазію мандрувати ще далі, а славетний гідальго, все більше і більше починає прозрівати - чари лицарських романів поступово відпускають дивака зі свого полону. Одним словом, друга книга нічим не гірша за першу, мабуть, лише трошки більш емоційна і трошки трагічніша. Після стількох днів, проведених з персонажами, розлучатися з ними було важко, та й, що гріха таїти, хотілося для них щасливішої долі. Але Сервантес не прикрашає, він малює життя таким, яке воно є. Переклад Миколи Лукаша просто відмінний.

Для іноземної художньої літератури дуже важливий якісний переклад. Адже дуже часто перекладач може вплинути на зміст та емоційність передачі інформації авторського тексту. Тому звичайно краще читати художню літературу мовою оригіналу, проте не завжди є така можливість. Переклад Миколи Лукаша класика іспанської літератури чудово передає атмосферу пригод премудрого ідальго Дон Кіхота з Ламанчі. На перший погляд цей роман можна віднести до гумористичних оповідань. Дійсно пригоди які трапляються з Дон Кіхотом дуже кумедні. Але насправді роман певною мірою трагічний, адже він показує наскільки реальний світ може відрізнятися від ідеального. Головний персонаж вирішив втілити в життя моральний кодекс середньовічних лицарів. присвятити своє життя захисту слабких і боротьбі зі злом. Виявляється, що в реальних умовах цей кодекс не діє, адже людину, що його дотримуються вважають такою, що з'їхала з глузду. Хоча як можна інакше дивитися на людину, для якої головне не особиста вигода, а якась примарна справедливість. Дуже повчальний твір, який можна з часом перечитувати і відкривати для себе щось нове.