Андрій Городовський (Рудченко), харківський студент, приїздить до столиці, щоб там написати книгу. Нічого, вартого згадки, з ним там не трапляється. Лише одного дня, коли він чекає на трамвай, повз нього проходить жінка. Щось у її силуеті видається йому особливим, адже він стримує свій миттєвий порив послідувати за нею і розпочати знайомство і так і залишається на трамвайній зупинці. Це переростає у таку свого роду обсесію - він шкодує за тим, що втратив цю жінку з поля зору, і він починає щодня ходити тими ж місцями, щоб її зустріти. Щоразу він вигадує собі, де вона може бути цього разу і вирушає туди... Та чи матимуть ці пошуки якийсь результат? Підмогильний став одним із зачинателів такого жанру в українській літературі, як інтелектуальний роман. В ньому мало що відбувається в контексті сюжету, однак він сповнений рефлексій персонажів, які стосуються тих чи інших проблем, особливо яскравими і повними змісту видаються діалоги. Валер'ян Підмогильний став для мене справжнім відкриттям, я дуже рада, що нарешті із його творчістю познайомилася. Це справжній ковток свіжого повітря в літературі України. Дуже тішить той факт, що його творчість увійшла до шкільної програми з літератури.

Підмогильний ніколи не перестане дивувати вимогливого читача. Рафінованість та інтелектуалів, приправлені ознаками екзистенційності - ось як можна охарактеризувати його творчість. Якщо виходити за рамки стислого опису - всі повісті та романи Підмогильного - вражають психологізмом і глибиною. Герої відкриваються з усіх можливих сторін, проявляють себе дуалістично, події в творах наче реальні, а персонажі - знайомі та зрозумілі - завдяки майстерним описам психологічних станів, переживань, думок, підкріплених натуралістичними діями. І це все на тлі історичних реалій 20-30рр. 20 сторіччя, складних і суперечливих подій, де людський вибір, людина як індивідуальність та вінець твору - не поступаються владою та догматам соцреалізму. Можу лише зазначити, що творчість Підмогильного - один зі скарбів, які ми повинні цінувати і популяризувати, бо вона особлива та яскрава, вона характерна та красномовна, вона, нарешті - індивідуалістична та актуальна посьогодні. Якщо ви будете читати - ви буквально - будете бачити. Всіх, все і самого себе - в очах героя, в очах автора, в очах духу того часу