Книгу "Потайсвіт. Інакші" я придбала після прочитання попередньої збірки оповідань, у якій мені припали до душі кілька з них, і я хотіла прочитати продовження, та, на жаль, їх не виявилося у цій книзі. Загалом, як і в усіх збірках оповідань від різних авторів, наповнення досить неоднорідне. Деякі історії дійсно були незвичними і цікавими, інші ж досить посередніми, і їх просто хотілося швидше дочитати. Звісно, для мене найбільшим плюсом і заохоченням до читання збірки була українська міфологія, на основі якої написане кожне оповідання, у деяких випадках досить незвично потрактована, що надавало історіям особливих відтінку та атмосфери. Для мене ця збірка все ж стала на порядок слабшою за попередню, та я не шкодую, що її придбала, бо деякі історії, поміщені в ній, дійсно заслуговують на увагу.