Хедфілд в цій книзі передає своє послання, розповідаючи історію своєї кар'єри астронавта. Гумор пронизує книгу, але він не замовчує, наскільки небезпечними були ситуації, в яких він був, і не замовчує біль втрати друзів в космічних місіях. Цю книгу слід прочитати дітям середнього шкільного віку. Життєві уроки, які описує ця дивовижна людина, допоможуть багатьом дітям успішно і щасливо прожити життя, розуміючи, що їм не потрібно бути космонавтами, щоб досягти цих цілей. Їм потрібно розуміти, як вірити в себе, як підготуватися до життєвих капризів і ніколи не припиняти вчитися, незалежно від того, чим вони займаються.

Багато хто мріє стати космонавтом, та мало кому вдається полетіти в космос. Крісу Гедфілду вдалось. Шлях від мрії до її здійснення, звісно, мав труднощі. Бюрократія, випробування, роки підготовки, невдалі запуски та власна сім»я – усе це могло знищити мрію Кріса. Але все це стало йому допомогою. Я полюбила цю книгу за три речі: 1) Мотиваційні та поведінкові правила, які допомогли Гедфілду не здатися та прокачати свої навички. Цей чоловік справді надихає йти до своєї цілі. 2) За неймовірно цікаві (і правдиві!) історії про космонавтів, НАСА, запуск шатлів та роботу на МКС. 3) За те, що автор легко та з гумором все це розповідає. Книжка читається на одному подиху! Раджу всім, а не тільки людям, які цікавляться космосом і наукою. Тут безліч пригод, в основному – в небі, бо автор ще й пілотував винищувачі. Мене особливо вразили деталі перебування в невагомості на МКС, підготовка до польотів та те, що відбувається після приземлення. Не знала, що астронавтів готують аж настільки виважено. Пілот спочатку роками відпрацьовує усі рухи та усі аварійні ситуації, щоб, зіштовхнувшись з ними насправді, міг відреагувати протягом 3 секунд. Дуже сподобалось читати про будні та побут на космічній станції – у фільмах і книжках про наукову фантастику, все ж таки, все не так відбувається.

Суцільне натхнення, а не книжка! Де я і де космос - десь так завжди думала. Але захоплені відгуки на «Посібник астронавта з життя на Землі» вже давно спонукали її прочитати. Забігаючи наперед - кожен, кожен схвальний відгук абсолютно точний для цієї книжки. Прекрасна! Кріс Гедфілд, астронавт з сорокарічним стажем роботи, розповідає про те, як до нього прийшло бажання пов’язати свою долю із космосом; як це вплинуло на його сім’ю; як він працював роками, рухаючись до своєї мети. І насправді мета тут - не вихід у космос і не можливість працювати на Міжнародній космічній станції протягом п’яти місяців. Мета - просто працювати з тим, що ти любиш. Робити омріяне. Гедфілд розповідає про роботу в NASA та те, яким треба бути, аби «астронавт» лишалось не професію, а призванням. Як не розчаруватись у праці, як бути готовим до того, що ти можеш ніколи не вийти у космос (а астронавтів, які отримують змогу це зробити, одиниці). Але знаєте, його принципи, ставлення до роботи, думки - абсолютно прикладні. Неважливо, ким ви працюєте - описане Гедфілдом можна використовувати як посібник для будь-якої професії. Тому що за кожною роботою стоїть людина, а її принципи - саме те, що робить будь-яку професію вартою пошани. Робота в колективі, сумлінність, готовність робити більше очікуваного - все тут. Дуже сподобалась, раджу!