Звісно я як і багато людей багато чув про цей твір тому вирішив його прочитати для колекції - і я змушений це визнати що це в переважній більшості була пуста втрата часу(твір на мою думку розтягнутий по змісту). Єдині плюси в романі - це достовірне зображення Лондону кінця 19 століття та як низько може впасти людина у якої не має морального стержня, і яка буде жити лише для задоволення своїх чуттєвих насолод, і пара дійсно влучних тверджень від автора які він вклав у вуста одного із другорядних героїв. Звісно це лише мої суб'єктивні твердження.

Если сравнивать литературу с блюдами, то роман одного из самых талантливых писателей Великобритании Оскара Уайльда «Портрет Дориан Грея» можно сравнить только с высокой кухней и самыми изысканными блюдами. Скорее всего, такая аналогия напрашивается благодаря великолепному и утонченному языку, которым написано это классическое произведение. Действительно, манера повествования Оскара Уайльда настолько изящная, что чтение его единственного романа из определенной интеллектуальной работы превращается в настоящее интеллектуальное удовольствие. Думаю, вы хотя бы в общих чертах знаете, о чем этот роман, даже если пока что не читали его. Наверняка вы видели одну из его адаптаций или экранизаций, ведь их количество уже доходит до четырех десятков! Тем более удивительно, что такое знаковое для не только английской, но и мировой литературы его автор Оскар Уайльд написал меньше чем за один месяц. Тем не менее это действительно так! Если вы пока не знакомы с данным произведением – рекомендую внести его в свой список на прочтение. «Портрет Дориана Грея» определенно достоит вашего времени.

Були коли-небудь у Лондоні XIX століття? Перед вами чудова можливість відвідати його, занурившись у цю книгу. Прочитав нещодавно цей твір. Для мене це одна з книжок, які замало прочитати один раз. У творі відображуються різні та своєрідні погляди на життя, кохання, красу та на багато інших понять. Також ця історія цікава тим, що у ній нема магії, якоїсь надуманої містики. Все відбувається так, ніби як належить (зовнішність головного героя ). Усі це помічають, дивуються, але не підозрюють чогось лихого. Таке враження, ніби події відбуваються у 21 столітті, де народ вельми важко чимось здивувати. Також розкриваються погляди на таке явище, як гріх. Ми з вами звикли говорити про гріхи виключно як про щось погане, негативне. Виявляється, що гріх може бути стилем ведення життя, і не тільки. Наостанок хочу сказати, що люди мають не тільки гарно виглядати і слідкувати за своїм здоров'ям, а й берегти свою душу, свій внутрішній світ. Отже, недарма ''Портрет Доріана Грея'' є класикою англійської літератури, такий роман не повинен залишатись поза увагою. Хоч він і рекомендований для шкільного читання, підходить для будь-якого віку.