Каждый из нас знает, как важно в жизни радоваться, иметь позитивный взгляд на все, что происходит вокруг. Но всегда ли мы поступаем именно так? Как часто нас раздражают, казалось бы, самые незначительные мелочи, когда что-то идет не так, как нам бы того хотелось? Эта книга учит нас игре. Игре в радость. Главная героиня этой книги, Поллианна, очень умная, озорная, сообразительная девочка. Она любит бывать на природе, залезать на холмы или деревья, блуждать неизвестными местами, улыбаться и дарить свое радостное настроение прохожим. В каждом событии девочка учится видеть что-то радостное, нечто такое, что может принести ей пользу. Она убеждена: всегда есть чему радоваться! И такую ​​свою жизненную философию девочка передает всем, кто готов ее слушать и воспринимать: своей всегда сдержанной и дисциплинированной тете Полли, домашней служанке Нэнси, своему новому знакомому нелюдимому мистеру Пелдтону и многим-многим другим! Девочка как солнышко: сияет и согревает своим теплом всех вокруг! И этого бы нам у нее стоит поучиться! Очень интересная, увлекательная, мудрая история! Советую прочитать!

Не дивлячись на те, що книга позиціонується як дитяча книга для віку 9-12 років, вона обов'язкова до прочитання кожному дорослому. По духу цей твір нагадав мені "Кульбабове вино" Рея Бредбері. Читаючи її, відчувається легкість, позитив, жагу до життя! Історія маленької дівчинки Поліанни, життя якої не було легким, адже будучи маленькою вона втратила матір, а згодом і батька. Але попри все Поліанна жила щасливим життям і хотіла навчити цьому і інших. І це в неї вдалося. Маленька дівчинка, опинившись в новому для себе місті, змогла вселити позитивне сприйняття життя в усіх жителів містечка. І робила вона це абсолютно щиро, просто навчаючи дорослих та дітей грати в цікаву гру. Гра полягала в тому, щоб у кожній, на перший погляд, негативній події знаходити позитив. Ми, дорослі, часто забуваємо "грати в цю гру". А даремно. Адже ніщо не робить життя таким насиченим, як відкритість до всіх його сюрпризів та щира радість від них. Рекомендую книгу і дітям, і дорослим. Діти, ще не зіпсовані "реаліями життя" сприймуть її зміст органічно. А дорослі згадають, як треба радіти життю.