Перед нами книга, яку Елеанор Портер написала після того, як її роман „Полліанна” набув неймовірної популярності. Численні читачки в своїх листах із надією запитували в письменниці, чи буде друга книга про радісну дівчинку Полліанну? Ця світла книжкова героїня навчила мільйони жінок грати в радість та перетворювати кожен свій день на найщасливіший. Тож не дивно, що й мені захотілося знов побути поруч з Полліанною, радіючи її радощам, споглядаючи, як їй вдається долати перешкоди на путі до довгоочікуваного щастя, роблячи добро та приносячи радість усім, хто її оточує. Так, мені сподобалося й продовження чудової історії про цю неймовірну дівчинку. Хоча й тут вже не настільки був динамічним сюжет і не такими щемкими були історії з життя персонажів, проте було так радісно й цікаво дізнатися, як саме склалося життя в Полліанни, впевнитися, що вона так само випромінює радість та приносить щастя в життя кожного, хто повірив у її прекрасну гру. Ця книга стала вдалим доповненням прекрасної та світлої історії, яка доводить, що щастя не треба шукати деінде – воно зовсім поруч, треба тільки навчитися бачити його та радіти щонайменшій дрібничці, з яких і складається наше чудове життя.