Почала читати цю історію, бо мусила. Спочатку вона [головна героїня] мене нервувала, потім здавалась дотепною, далі наївною, а згодом навіть мудрою, проте водночас дитинною і несерйозною. Полярність почуттів не давала нудьгувати. Тут переплелися радість і печаль, здоров'я і хвороби, історії про відважних лицарів та розповіді про труднощі життя, заможність і бідність. Проте щирість, дружба, закоханість і щастя, що простяглися червоною ниткою через увесь сюжет, зробили його особливим. Цікаво, а чи витримала б я кількамісячну дозу Поліанни? У її гру "знай, радій" однозначно варто грати частіше, хоч це і не завжди легко. А Книга Радощів могла б значно покращувати настрій її власникам, адже в кожному дні є мінімум три речі, за які ми маємо бути вдячні. Загалом роман Еліонор Портер "Полліанна виростає" – це книга, після прочитання якої ви не будете такими, як раніше. Попри всі сумні речі й далеко не веселі деталі, вона наскрізь просочиться через вас добром й умінням бачити радість. Ця історія має важливу соціальну місію. Авторка звертає увагу читачів на чимало тогочасних проблем суспільства, які досі актуальні. Сумно, що з часом вони не зникають, а видозмінюються і загострюються. На початку книги має бути примітка: "Обов'язково для прочитання та обговорення із підлітками і дорослими".

Чудесне продовження відомої історії !!! Поліанна стає молодою дівчиною, з своїм особливим шармом, з плином років додаються і труднощі. Поліанні стає важче продовжувати грати в " гру в радість ", але вона продовжує, просто грає по-іншому. Вона вже не та Поліанна, яка була раніше. Але вона все ще здатна принести в життя людей посмішку і надію ! Вона відправляється в інше місто, до жінки розчавленої горем, яка загубила свого племінника. З часом Поліанна повністю змінює життя жінки, приносить радість в її життя. Поліанна закохується в Джима Пендлтона, а він кохає її, як романтично. І тільки в кінці книги воги дізнаються, що їхні почуття взаємні. Хочу підмітити, що в даному виданні є орфографічні помилки, що не може не засмучувати. Достойне продовження моєї улюбленої історії ! Рекомендую прочитати діткам і підліткам)

1 частину цього твору подарувала доньці подруга на День народження - 9 років. Після пригодницьких захопливих творів та дитячих детективів, здавалось, що історія Поліанни, буде не такою захоплюючою та відповідатиме стрімким розвиткам подій, до яких звикла донька, були думки, що занудиться за читанням... Але.... Сталося не так, як гадалося - книга та героїня стали улюбленими, брали ми її читати у відпустку до моря - і це були захоплюючи обідні читання на безлюдному пляжі, тільки чайки і світ Поліанни!