З недавнього часу я відкрила для себе жанр - детектив і періодично читаю книги в цьому жанрі. І ось мої руки (точніше очі) дісталися до класики і я познайомилася з незрівнянної і неймовірною Агатою Крісті. Коли я вчилася в школі, мама дивилася серіал про Пуаро (до сих пір пам'ятаю цього актора) і міс Марпл. Мені здавалося, немає нічого нудніше цього на світлі. І ось тепер я читаю книги про них і подумую подивитися ці серіальчик. Я хотіла почати знайомство з автором з іншої книги, але обставини змінилися і першу я прочитала книгу "О 4:50 з вокзалу Паддінгтон" із серії про міс Марпл. Читати було легко, цікаво, і головне я вирахувала вбивцю, який був в топі підозрюваних з середини книги. Але мотиви у мене були інші. Мотиви - моє слабке місце. Ех ... Єдине чого мені не вистачило - це міс Марпл, її було катастрофічно мало на мій погляд. З автором знайомство я, звичайно ж, продовжу.Детектив дуже приємний, на один вечір. Кілька свіжих трупів оживили дію, але поголів'я сім'ї Крекенторп скорочувалася за рахунок її найнеприємніших членів, що не могло не радувати.

Продовжую знайомитися з детективною творчістю незрівнянної Агати Крісті. В даній книзі з’являється новий геніальний детектив, але в несподіваному образі: міс Джейн Марпл – старенька леді, яка мешкає в невеликому англійському селищі Сент-Мері-Мід, на перший погляд виглядає добродушною і надто довірливою, але насправді в неї залізна хватка, гострий розум і увага до найменших дрібниць. Одного разу місіс Макґілікаді, зробивши різдвяні покупки, поверталася додому поїздом, коли раптом з вікна свого купе вона побачила, як хтось скоїв вбивство в купе потяга, що йшов по паралельній гілці. Однак їй ніхто не повірив, бо тіла не знайшли. Вона звернулася до своєї подруги-детектива міс Марпл, а та, зі свого боку, взяла розслідування у свої руки. Уміло написана історія, яка читається легко і швидко; від неї неможливо відірватися, поки не розкриєш злочин. Також я у захваті від скрупульозної роботи цього видавництва над перекладом і чудового оформлення книги: яскравого й оригінального. За детективну головоломку – 5.

Романы Агаты Кристи это всегда захватывающие детективные истории, ход которых предугадать невозможно. Так случилось и с этой книгой. Сюжет рассказывает нам о миссис Макгилликади, пожилой даме, которая во время поездки на поезде случайно становится свидетелем убийства. Она заметила, как в купе вагона поезда, который мчался параллельно, мужчина душил женщину. Но так ли все было на самом деле, или возможно ей это померещилось? В страхе и волнении миссис Макгилликади обращается к своей подруге мис Марпл, которой она рассказывает все детали увиденного. Но смогут ли они разгадать это дело, когда ни трупа ни улик не было найдено? История припала мне по душе и мгновенно приковала мое внимание. Было жутко интересно вместе с героями искать зацепки, которые должны привести к разгадке. Персонажей много, и каждого Агата Кристи наделила интересной характеристикой. Сюжетная линия ни разу не провисает и держит интерес до самого финала, где как всегда у Кристи он оказывается неожиданным. Как итог еще одна интересная книга у Кристи, которая придет по душе ценителям классического детектива.