Сюжет зосереджується на дивній заяві молодої жінки, яка сумнівається у власній невинності, і з цього моменту розслідування рухається не стільки за фактами, скільки за психологічними тріщинами у свідченнях - Пуаро уважно слухає, відсіює зайве і поступово вибудовує картину з напівправд і страхів. Атмосфера напружена, з відчуттям дезорієнтації і нестійкості, де сучасне тло лише підкреслює внутрішню розгубленість персонажів. Герої діють не завжди логічно, але саме це виглядає переконливо і живо. Для мене цей роман цікавий акцентом на психології - інтрига розкривається повільно, а фінал залишає відчуття холодної ясності і добре продуманого пояснення хаосу.