Збірка дописів Лєшека Колаковського варта уваги у будь-якому випадку. Інша справа, що його не завжди просто зрозуміти. Однак Колаковський заслуговує того, щоб його есеї перечитували. Збірка підготовлена проф.Ярославом Грицаком, після довгого підбору матеріалу, який увійшов до книжки. Це моє перше ґрунтовне знайомство з особистістю Лєшека Колаковського, тому можу сказати - вступ про його інтелектуальний шлях написаний чудово. Прекрасний стиль, легкість і вміння розкрити важливі ноти сюжету життя філософа-бунтаря. На кінці вступу проф.Грицак запевняє, що збірка об"єднує важлива і ледь вловима нота іронії філософії Лєшека Колаковського. Що ж, з чимось можу погодитися. Однак для мене довелося складніше вчитуватися в певні моменти, глибина яких відводила увагу від іронічності. Сподіваюсь, що відчую їх іншим разом. Однак не все читалось складно. Всі есеї вартісні. Однак напишу про декілька. Особливо я хочу виокремити есеї "Похвала непослідовності" - вона написана не більше, ніж в унісон з моїм розумінням життєвого досвіду. Тому цей есей чудовий. Ще один "30-та річниця Нового Порядку в Європі" - це бурлеск фантазії і порівнянь нацизму і комунізму настільки тонко, що іноді грані між ними просто стираються. "Легенда про імператора Кеннеді" - це першокласний сатиричний приклад творення наукового знання. Читання цього есе принесло особливо насолоду мені як історику. І я просто не можу не виділити "Мої правильні погляди на все". Цей есей написаний Лєшеком Колаковським, розчарованим ліваком, який намагається пояснити Едварду Томпсону його поверхневе бачення проблем соціалізму, комунізму і тоталітарних рухів. Це глибокий аналіз і порівняння.