Книга є своєрідним продовженням роману «Самотність Пророка, або Добрий Ангел Івана Франка». В її центрі дві непересічні особистості — поет і вчений-енциклопедист Іван Франко та духовний провідник галичан, митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький, які мали великий вплив на життя українського суспільства кінця ХІХ ст. і надовго визначили гуманістичне спрямування його інтелектуальних пошуків. Роман написаний у формі своєрідної сповіді поета перед владикою, владики — перед поетом, а обидвох — перед читачами, тобто перед народом, за пережите і передумане у житті.