Эта книга понравится любителям семейных тайн, книг с закрученным сюжетом, с героями у которых куча скелетов в шкафу! Книга захватывает с первых страниц, и отпустить историю не просто, я ее читала до поздней ночи, так как хотелось узнать, чем же все закончится! Главные герои-это молодая семейная пара Марк и Анна, у них недавно родилась дочка и чтобы развеяться они идут на вечеринку к своим соседям, оставляя девочку одну дома, так как няня прийти не могла. Соседи живут через стенку, взяв с собой радионяню, и навещая ребенка каждые пол часа ничего не предвещало беды... Но возвратившись домой супруги обнаруживают пропажу девочки! Как она пропала? Кто был в доме? Начинается расследование, полиция и журналисты. Сюжет очень динамичный, подозрения переходят то на одного героя, то на другого, и когда уже узнаешь, кто же это сделал, и каковы его мотивы, автор снова подливает масла в огонь новыми событиями! Лихо закрученный сюжет, хорошо прописанные герои, события сменяющий друг друга- все это есть в этой книге. Кто любит динамику и необычные финалы, тот должен ознакомится с этой историей!

Книга, с которой не заметишь, как пройдет вечер. Да, это новомодный триллер, да логичности в нем не много, да интрига не поражает в самое сердце, но оторваться от чтения просто невозможно. ✔Нехотя молодая пара оставила ребёнка дома и пошла на вечеринку, а когда вернулась их шестимесячная дочь пропала. Кто ее похитил и зачем - неизвестно. Но под подозрением, как всегда, сами родители. ✔История, как и сюжет далеко не новая и оригинальная, но подана настолько живо, интригующе и сердобольно, что не переживать за героев невозможно. Читаешь и понимаешь, что видел это тысячу раз, но все равно интересно. Как фильм ужасов, где финал каждый раз другой. Мне понравилось. Хотя бы за живость описания материнства. Вот у тебя появляется ребенок и ты уже не та сексуальная и загадочная женщина, которая манила и завлекала мужа. Теперь ты мать. Постоянно думаешь о ребенке, постоянно говоришь о ребенке. А когда с ним что-то случается, впору вовсе сойти с ума. Я даю огромный плюс за то, что главной героине веришь. Веришь, что она устала, что могла быть невнимательной, что легко могла сойти с ума от горя. И даю минус, ибо главному герою, напротив, не веришь. Ну не может отец поступить так. Не может подвергнуть жену такому стрессу только ради выгоды. Да и вообще перед нами та еще семейка. А разбираться в семейных узах, что сплетены как корни в грязном темном лесу – интересно всегда. Однозначно рекомендую.

Характерною рисою роману «Подружжя по сусідству» Шарі Лапена є боротьба суперечностей у внутрішньому світі персонажів. Марко, батько зниклої дитини, який був безпосередньо причетний до викрадення (якщо це так можна назвати) власної доньки, вагається у або у бік збагачення (отримання грошей) і тримання свого бізнесу «на плаву», або у бік зізнання про свій злочин поліції. Його вчинок страшний, але часто спостерігаються прояви співчуття до горя дружини, бо саме вона і маленька Кора є справжніми жертвами у цій історії. У Анни, матері Кори, постійно відбувається внутрішня боротьба складових свідомості під впливом післяпологової депресії і психічних проблем з дитинства. Вона навіть хоче зізнатися у скоєнні злочину, якого не вчиняла. Жінка постійно вагається: вірити фактам, чи колись люблячому чоловіку. Детектив Ресбак з одного боку здогадується, хто причетний до злочину і має від цього приховану антипатію, а з іншого – шукає все нові і нові факти, щоб зі стовідсотковою впевненістю довести вину Марко та Річарда. Подружжя, яке живе по сусідству, знає, хто здійснив злочин, але вагається, як вчинити краще: шантажувати Марко, розповісти все поліції і надати компроментуюче відео, чи взагалі мовчати, щоб прикрити свої «брудні справи». Поряд з Марко, дуже негативним героєм є його тесть Річард (батько дружини Анни), який від початку недолюблював зятя і через це спланував настільки страшні дії, що не тільки руйнували життя молодого подружжя, а й мало не привели до смерті ні в чому не винної маленької онучки. Роман Шарі Лапена захоплює читача, не зважаючи на досить простий сюжет, невелику кількість персонажів і відомих з початку твору осіб, причетних до скоєння злочину, тримає у психологічній напрузі і переживанні до останніх рядків. Книга закінчується трагічно, оскільки Анна вбиває Синтію, яка відіграла ключову роль у цій жахливій історії, і з незавершеною розв’язкою, тому що залишаються питання правового покарання людини, що здійснила вбивство, маючи розлади психіки, питання, хто буде надалі піклуватися про дитину… Останні абзаци спонукають читача до роздумів. У цілому, книга може стати у нагоді любителям детективів і сімейних мелодрам.